З історії Херсонської губернії

З історії Херсонської губернії

У травні 2013 року виповнюється 210 років Херсонській губернії, адміністративно-територіальній одиниці Російської імперії, яка була утворена в 1803 році і проіснувала 117 років. Вона включала в себе території сучасних Херсонської, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської областей, частини Дніпропетровської області України і Молдови.

Утворення губерній на території України стало результатом адміністративної реформи Катерини ІІ. На півдні Новосербського поселення була заснована Новоросійська губернія (центр Кременчук), а на Лівобережній Україні – Малоросійська. В 1765 році з південної частини Бєлгородської і Воронезької губерній (районів Слобожанщини) була сформована Слобідсько-Українська губернія з центром у Харкові.

В жовтні 1802 року імператором Олександром I Новоросійська губернія була розділена на три губернії – Миколаївську, Катеринославську і Таврійську. Але виконання імператорського указу в частині відкриття установ губернського правління в м. Миколаєві унеможливлював ряд обставин, пов’язаних з розміщенням губернських установ та складностями з постачанням до Миколаєва будівельних матеріалів, палива і продовольства. Херсон для розміщення державних установ мав більш сприятливі умови. Зважаючи на це, 15 травня 1803 року указом Олександра І центр губернії було переведено до м. Херсона, а губернію перейменовано на Херсонську.

На той момент до губернії входило чотири повіти: Херсонський, Єлисаветградський, Ольвіопольський, Тираспольський з припискою до неї м. Одеси, з окремим градоначальством. Після декількох адміністративно-територіальних змін, що завершились у 1865 році, Херсонська губернія складалась з шістьох повітів: Херсонського, Олександрійського, Ананьївського, Єлисаветградського, Одеського і Тираспольського з 18 містами, в тому числі, окреме Одеське градоначальство і Миколаївське військове губернаторство.

Протяжність території губернії із сходу на захід сягала 367 верст з півночі на південь – 271 верста, а площа дорівнювала 61522 квадратним верстам. Серед повітів найбільшим був Херсонський – 17712 кв. верст або 27,2 % загальної площі. Якщо в 1803 році чисельність населення губернії складала 350 тис. чоловік, то вже за даними Всеросійського перепису населення 1897 року мешканців було 2 млн. 733 тис. 612 чоловік, у містах проживало – 788690 чол. (28,86 %), у сільській місцевості – 1 млн. 944 тис. 652 чол. (71,14 %). Щільність населення – 43,94 особи на квадратну версту.

Перепис 1897 року визначив, що населення губернії рідними вважало 57 мов. Українців в губернії проживало 1 млн. 462 тис., росіян – 575,3 тис., євреїв – 322,5 тис., молдован – 147,2 тис., німців – 123,4 тис. чоловік. Значну питому вагу складали болгари, поляки, білоруси.

За час існування губернії, з 1803 до 1917 року, нею управляло 27 цивільних губернаторів. Першим цивільним губернатором Херсонської губернії було призначено дійсного статського радника Олексія Матвійовича Окулова, який очолював губернію в 1803-1805 роках. Найдовше губернією керував О. С. Ерделі (1874-1890). Двічі на чолі губернії перебував В. Я. Рославець – у 1837-1839 та 1845-1848 роках. Серед губернаторів були визначні державні діячі і воєначальники, що залишили по собі пам’ятки історії та архітектури, запровадили прогресивні підходи в сільському господарстві, промисловості, інших сферах.

Як адміністративно-територіальна одиниця Херсонська губернія проіснувала до 1920 року. З 1917 до 1920 року під час революційних подій та громадянської війни форми адміністративного управління регіоном неодноразово змінювалися. Рішенням Всеукрревкому від 28 січня 1920 року губернський центр було перенесено до міста Миколаєва, а 25 грудня того ж року губернія була перейменована у Миколаївську. Херсон залишається центром однойменного повіту, не втративши значення для регіонального і культурного розвитку краю. У 1925 році губернський поділ країни було скасовано.

У 1944 році Херсону було повернуто статус центру управління великої адміністративно-територіальної одиниці на півдні України – Херсонської області


З указу імператора Олександра І про поділ Новоросійської губернії на Миколаївську, Катеринославську і Таврійську. 8 жовтня 1802 р.


Указ імператора Олександра І про заснування Херсонської губернії. 15 травня 1803 р.


Ескізи гербів міст Херсонської губернії, затверджені імператором Олександром І. 3 жовтня 1803 р.


Герб м. Херсона Херсонської губернії, затверджений Олександром І у 1803 р.


Відомості про кількість земель, населення в містах та казенних селах Херсонської губернії. 1806 р.


Автограф герцога Рішельє Еммануїла Йосиповича (Арман Еммануель дю Плессі) (1766-1822). 1809 р.


Лист Херсонського військового губернатора О.Ф.Ланжерона до тираспольського повітового землеміра щодо повірки земель повіту. 14 січня 1822 р.


Лист Херсонського цивільного губернатора А.Ф.Комстадіуса до тираспольського повітового землеміра Г.Т.Іллєнка щодо складання планів м. Овідіополя та прикордонної ріки Дністра. 21 грудня 1824 р.



Ревізька сказка Херсонського товариства вільних штурманів та вільних матросів. 1858 р.


Великий герб Херсонської губернії, затверджений імператором Олександром ІІ. 5 липня 1878 р.


Метрична книга синагоги м. Херсона. 1836 р.


Метрична книга римо-католицького костелу м. Херсона. 1849 р.


Метрична книга православного Успенського собору м. Херсона. 1884 р.


Патент шкіпера Миколи Красинського, виданий Херсонськими морехідними класами. 1875 р.


Херсонський міський театр. 1889 р.


Атестат на дерев’яну морську баржу «Таня» (власність Спозито М.І.), збудовану корабельним майстром Спозито І. у 1888 р.


Проект молитовного будинку на хуторі Мєшкова у передмісті м. Миколаєва. 18 липня 1896 р.


Метрична книга євангелічно-лютеранської церкви парафії Кронау (нині смт Високопілля). 1899 р.


Середа, 10 липня 2013, 11:09
Останнє оновлення на Вівторок, 16 липня 2013, 07:19
 
Анонси

 

Серпень - засідання колегії державного архіву області

22 серпня