160-річчя завершення Кримської війни

160-річчя завершення Кримської війни

Державний архів Херсонської області відкриває онлайн-виставку з нагоди 160-річчя завершення Кримської війни. Кримська (Східна) війна перетворила Херсонщину на прифронтову смугу, а Крим – на арену тривалих кровопролитних боїв. Ще і сьогодні історики сперечаються про її причини і наслідки, а архівні документи зберігають чимало інформації про перипетії тих подій і долі людей – їх учасників і свідків.
Приводом до війни послужили протиріччя між католицьким і православним духовенством за володіння святими місцями у Палестині. Французький імператор Наполеон ІІІ підтримав католиків, Микола І – православних, зажадавши, щоб всі православні піддані Туреччини перебували під його покровительством. Справжні ж причини війни крились у прагненні Росії здобути вихід з Чорного моря. Цьому протидіяла Туреччина. Підтриманий Англією і Францією турецький султан 9 жовтня 1853 року оголосив війну Росії.
Враховуючи географічну близькість, цей конфлікт справляв на Україну, особливо на Херсонщину, більший вплив, ніж на будь-яку іншу частину імперії. Тут зосереджувалась резервна армія, на механічному заводі Вадона виготовлялися лафети для гармат; у Бериславі, Генічеську, Любимівці, Олешках, Херсоні та в інших населених пунктах діяли військові шпиталі, тисячі біженців знайшли прихисток у будинках херсонців. День і ніч дорогами Херсонщини йшли обози, які везли зброю, порох, “патронний папір”, амуніцію і продовольство на місця бойових дій, а назад – тисячі поранених. Місць у шпиталях не вистачало і херсонці влаштовували у своїх помешканнях невеликі стаціонари на кілька ліжок.
Руйнівне бомбардування Одеси кораблями противників і спроби союзників висадити десант під Арабатом, Генічеськом і в Дніпро-Бузькому лимані викликали тривогу жителів Херсонщини. Губернські установи були евакуйовані до Полтави; на Карантинному острові, в Голій Пристані, на дорогах поблизу дніпровських переправ будувались укріплення; виникли хвилювання серед селян-кріпаків у селах Херсонського повіту. Про напруження, що існувало також по всій Україні свідчить виникнення у 1855 році, так званої “київської козаччини”, учасники якої сприйняли заклик до формування загонів ополченців як повернення козацької вольниці.
Російські війська врешті-решт зазнали поразки, що переконливо показала, як далеко позаду модернізованих промислових країн Заходу залишилась Російська імперія

Постанова Херсонського губернського правління на виконання царського Указу від 19 листопада 1853 року щодо оголошення у Херсонській і Таврійській губерніях та Бессарабській області військового стану

Лист Штабу Головного управління Чорноморського флоту і портів до херсонського цивільного губернатора про передачу патронних сумок стрілецькій команді, сформованій для захисту м. Миколаєва. 25 березня 1854 р.

Лист Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора до херсонського цивільного губернатора про пожертву для діючої армії поміщиками та жителями Тираспольського повіту. 20 жовтня 1854 р.

Лист Херсонської казенної палати до цивільного губернатора про підготовку архіву і каси Одеського повітового казначейства до евакуації у м. Вознесенськ. 22 березня 1855 р.

Розпорядження Інспекторського управління аптекарської частини Херсонській казенній аптеці  про забезпечення шпиталів ліками. 1 квітня 1855 р.

Рапорт одеського повітового судді Херсонському цивільному губернатору про утворення комітету із захисту м. Одеси. 12 квітня 1855 р.

Відкритий лист командира Миколаївських арештантських рот щодо арештантів, поранених під час бойових дій. 10 вересня 1855 р.

Повідомлення начальника Херсонської губернії новоросійському і бессарабському генерал-губернатору про стан берегових укріплень на Потьомкінському острові і у Голій Пристані. 1 жовтня 1855 р.

Лист херсонського губернського предводителя дворянства до цивільного губернатора про заворушення кріпаків поміщика Л.Милорадовича у зв’язку з появою ворожого флоту у Дніпро-Бузькому лимані. 17 жовтня 1855 р.

Лист начальника штабу інспектора ластових команд, робочих екіпажів та арештантських рот Чорноморського флоту до Херсонського губернського правління про зміну строків ув’язнення арештантів, поранених під час оборони Севастополя. 21 жовтня 1855 р.

З листа Херсонського приказу громадського піклування цивільному губернатору про евакуацію херсонських установ до м. Олександрії. 13 січня 1856 р.

Припис благочинного Дніпровського повіту священику Збур’ївської церкви провести подячний молебень у зв’язку з припиненням війни з Францією, Англією і Оттоманською Портою. Квітень 1856 р.

Указ Олександра ІІ про опублікування Мирного Трактату між Росією, Австрією, Францією, Пруссією, Великобританією, Сардинією і Туреччиною. 30 квітня 1856 р.

Білет О.Власової, доньки вільного матроса, загиблого під час Східної (Кримської) війни, на отримання грошової допомоги до шістнадцятирічного віку. 7 червня 1860 р.


Четвер, 25 лютого 2016, 06:58
Останнє оновлення на П'ятниця, 04 березня 2016, 07:04
 
Анонси

 

Серпень - засідання колегії державного архіву області

22 серпня