Інформація з історії архівної справи в області

Сучасний вигляд держархіву

Державний архів Херсонської області – єдина на території Херсонщини державна архівна установа з постійним складом документів. Найдавніші з них належать до першої половини XVIII ст., коли з початком інтенсивного заселення Півдня України і будівництвом м. Херсон (1778 р.) у ньому виникли перші державні установи, а відтак і відомчі архіви. Найбільш активне документоутворення почалось з 1803 р., коли Херсон став центром губернії. У 1898 р. в Херсоні була створена губернська вчена архівна комісія. Їх головою став губернський предводитель дворянства, активний громадський діяч і меценат Георгій Львович Скадовський, а секретарем відомий археолог, історик-краєзнавець Віктор Іванович Гошкевич. Комісія займалась виявленням місць зберігання документів, обліком фондоутворювачів і відбором на зберігання документів в установах. 2 квітня 1921 р. згідно з розпорядженням Херсонського повітового виконкому була створена Херсонська особлива архівна комісія, до складу якої входили представники видавництва, музею, відділу народної освіти і робітничо-селянської інспекції. Вона перебувала у підпорядкуванні Миколаївської губернської архівної комісії і здійснювала виявлення і облік документів установ до 1917 р. У 1922 р. керівництво архівною справою перейшло до Одеського губернського архівного управління. В листопаді 1925 р. відповідно до постанови Херсонського окрвиконкому було створено окружне архівне управління, що почало діяльність з жовтня 1926 р. Його робота в перші роки існування спрямовувалась на концентрацію архівних документів до 1917 р. і матеріалів ліквідованих радянських установ. 1 жовтня 1930 р. у зв'язку з введенням нового адміністративно-територіального поділу і ліквідацією округів, окружна архівна управа реорганізувалась у місцеву. Її першочерговим завданням був прийом на зберігання, розбирання і описування документів ліквідованих окружних установ. До кінця 1930 р. у всіх районах колишнього Херсонського округу були створені районні архівосховища. Згідно з постановою сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року, з черговою адміністративно- територіальною реформою, в радянській Україні було запроваджено поділ на області, у зв’язку з чим нинішні райони Херсонщини увійшли до складу Одеської та Дніпропетровської областей. Відбулися відповідні зміни і в системі архівних установ. 26 лютого 1932 року секретаріат ВУЦВК, розглянувши питання про систему архівних установ, у зв'язку з новим поділом, ухвалив організувати обласні архівні управління. Такі управління створювалися при президіях обласних виконавчих комітетів для керівництва архівним будівництвом на території відповідної області. Їм підпорядковувалися новостворювані обласні історичні архіви і державні історичні архіви, які існували на базі колишніх місцевих архівних управлінь. Херсонське місцеве архівне управління було реорганізоване в державний історичний архів, який з 5 березня 1938 р. у зв'язку зі створенням Миколаївської області перейшов у підпорядкування до Миколаївського обласного архівного управління. До мережі архівних установ республіки вперше включалися районні та міські архіви, що створювалися при районних виконавчих комітетах і міських радах. Основні напрями їх діяльності були визначені такими: контроль за постановкою архівної справи в державних і громадських установах, організаціях і підприємствах на території району або міста; зберігання архівних документів районного виконавчого комітету або міської ради та передача їх до обласних або державних історичних архівів; концентрація архівних матеріалів сільських, селищних, міських рад, державних та громадських установ і організацій; наведення довідок за архівними матеріалами. Районні та міські архіви утримувалися за рахунок місцевого бюджету. У березні 1939 року архівні установи УРСР перейшли у відання органів НКВС. Обласні історичні архіви республіки підпорядковувались начальникам управлінь НКВС областей; міські і районні архіви – начальникам міських і районних відділів НКВС УРСР. Таким чином, напередодні війни на території нинішньої Херсонської області діяв Херсонський державний історичний архів, який підпорядковувався Миколаївському обласному управлінню НКВС, та 19 районних архівів, 14 з яких були на території Миколаївської, 5 – Запорізької областей. На початок війни перед загрозою окупації 302 фонди - 11842 од. зб. було евакуйовано, спалено 5877 од. зб., 75 фондів, а також більшість документів відомчих архівів. Під час нацистської окупації діяв Херсонський міський архів, що підпорядковувався тоді відділу освіти міської управи. З поверненням радянської влади відновлювалася довоєнна система управління, в тому числі – архівними установами. Структура їх у цей період була такою: відділ державних архівів УНКВС по Херсонській області, облдержархів, міськдержархів, райдержархіви. Основним завданням архівістів у ці роки було упорядкування архівних документів, які знаходились в розсипу, експертиза цінності наявних і реевакуйованих документів. Для проведення цієї роботи у жовтні 1944 р. була створена експертно-перевірна комісія. Відбувся активний обмін непрофільними документами з центральними. Миколаївським, Запорізьким, Одеським, Кримським обласними архівами. Окремою постановою облвиконкому від 25 жовтня 1944 р. визначалась необхідність створення бази документальних матеріалів періоду війни. В результаті на зберігання надійшло 100 фондів, книги німецькою мовою, листи, газети, листівки. Важливим завданням було відновлення повністю втраченого під час війни обліково-довідкового апарату. 3 1952 р. розпочалась паспортизація відомчих архівів підприємств, установ, організацій. На 1 січня 1957 р. було взято на облік 2472 відомчих архівів, у т.ч. 61 - союзного і республіканського, 154 - крайового і обласного підпорядкування. У 1958 р. був проведений перший обласний огляд міських, районних та відомчих архівів. Поліпшенню умов зберігання документів сприяло отримання у 1954 р. Держархівом області нового приміщення, у якому були сконцентровані фонди, що раніше перебували у трьох непристосованих архівосховищах. У 1957 р. з виходом друком першої збірки документів і матеріалів "З історії соціалістичної перебудови сільського господарства на Херсонщині" (перший випуск) почалась науково-видавнича робота архіву. Протягом 60-х років держархівами області була проведена велика робота по прийому на зберігання документів відомчих архівів, у тому числі найбільш важливих народногосподарських об'єктів, таких як спеціальне будівельно-монтажне управління "Дніпробуд" Міністерства будівництва електростанцій УРСР; найбільший у Європі Херсонський бавовняний комбінат; управління будівництва зрошувальних систем у південних областях України; ліквідоване обласне управління бавовництва та ін. Почалось комплектування архіву документами на спецносіях: з 1958 р. - фото, з 1959 р. - кінодокументами. З 1961 р. джерельна база архіву почала поповнюватись фондами особового походження. Поліпшенню архівної справи в області сприяло прийняття місцевими органами влади низки розпорядчих документів на виконання постанови Ради Міністрів СРСР та УРСР від 27 вересня 1963р. про заходи щодо поліпшення архівної справи в країні; проведення в м. Херсоні 23-26 травня 1962 р. кущової республіканської наради науково-керівних працівників архівних органів; читацької конференції архівістів області по журналах "Архіви України" та "Радянські архіви" (1969 р.) Забезпеченню збереженості архівних документів сприяло укріплення матеріальної бази державних архівів. За 1966-1970 рр. було побудовано два архівосховища облдержархіву площею 195 м2 на 200000 од. зб.; 8 райархівів отримали нові приміщення. Всі матеріали, які зберігались в держархівах області, були закартоновані. У 1977 році вперше на півдні Україні було створено об’єднаний міжвідомчий архів з особового складу – у Верхньорогачицькому районі Херсонської області. У 1965 р. архівістами вперше були підготовлені телевізійні передачі. З 1974 р. працівники облдержархіву беруть участь у підготовці щорічного видання "Календар пам'ятних дат Херсонщини". Херсонські архівісти першими в Україні почали надавати ініціативні інформації зацікавленим установам і організаціям. Досвід херсонців із ініціативного інформування був рекомендований Головархівом України для поширення в республіці. З 1988 р. почалось виконання запитів генеалогічного характеру від громадян, які постійно проживають за кордоном. Протягом 70-90-х років тривала робота по створенню науково-довідкового апарату про склад і зміст архівних фондів. У Держархіві області створений і ведеться міжфондовий архівний довідник - каталог документів на паперовій основі, що поділяється на систематичний, предметно-тематичний, іменний та географічний. На фоно- та відеодокументи складено тематичний каталог, на фотодокументи - тематичний та іменний. Завершено наповнення баз даних: електронної версії анотованого реєстру фондів; відомостей про громадян, примусово вигнаних до Німеччини; відомостей про репресованих громадян. Розширенню можливостей використання архівних документів сприяло їх масове розсекречення. За 1989-1993 роки було розсекречено 366 фондів, 32 частини фондів, 10122 справи за 1902-1910 рр., 1918-1988рр. У 1982 р. в Держархіві області вперше почали створюватись страхові фонди. Початок реорганізації управління архівною справою в області було покладено відповідно до рішення виконкому обласної ради народних депутатів від 27.10.88 № 227, згідно з яким архівний відділ облвиконкому було ліквідовано. Обласний виконком 19 січня 1990 р. згідно з рішенням № 11 затвердив положення про державний архів області, якому передавались функції управління архівною справою. У вересні 1991 р. згідно з розпорядженням голови обласної ради народних депутатів від 28.08.91 № 20 державному архіву області були передаю архівні фонди, будівля, майно і штати колишнього партійного архіву Херсонського обкому Компартії України. Нове положення, затверджене 30 жовтня 1996р. головою облдержадміністрації, визначило державний архів області як орган виконавчої влади, що здійснює управління архівною справою на території області. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.1998 державний архів області включений до структури облдержадміністрації. Після створення районних державних адміністрацій, протягом 1995 р. на території області почали функціонувати архівні відділи райдержадміністрацій. Прийняття Закону України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" вперше дало змогу архівним установам діяти у чітко визначеному правовому полі. Функціонування підприємств різних форм власності прискорило роботу щодо пошуку нових форм співробітництва з ними. З 1998 р. архівні установи почали укладати угоди з недержавними підприємствами про співпрацю по збереженню архівних фондів та їх упорядкування. Тоді ж державні архіви області розпочали прийом на зберігання документів, у тому числі особового походження, ліквідованих та збанкрутілих підприємств. При архівних відділах райдержадміністрацій створено ряд архівів з особового складу, де знаходяться документи, що не належать до Національного архівного фонду. У 1999 р. була прийнята обласна програма збереження бібліотечних і архівних фондів. Розпорядження Президента України від 02.02.2002 "Про невідкладні заходи щодо розвитку архівної справи", нові положення про державний архів області і архівні відділи райдержадміністрації, розроблені і затверджені протягом 2002-2003 рр., сприяли поліпшенню кадрового і матеріально-технічного забезпечення архівних установ. Демократизація архівної справи, збільшення числа споживачів ретроспективної документної інформації викликали необхідність удосконалення довідкового апарату, невід'ємною складової якого став Путівник "Державний архів Херсонської області" (2003), «Анотований реєстр описів. Фонди періоду до 1917 року» (2006), відомості про місця зберігання документів з особового складу (2007) тощо.


Середа, 13 жовтня 2010, 15:10
Останнє оновлення на Середа, 27 квітня 2011, 14:48
 
Анонси

 

Серпень - засідання колегії державного архіву області

22 серпня