Козацтво у документальних пам'ятках

«Козацтво у документальних пам’ятках»

(до 300-річчя заснування Олешківської Січі)

Титульна сторінка рукописної книги, яка зберігалась у козацькій Воскресенській церкві м. Берислава. 1721-1734 рр. З фондів держархіву Херсонської області

Сповідальні розписи колишніх запорозьких козаків та членів їх сімей, парафіян Преображенської каплиці слободи Маринської Кизикерменського повіту Катеринославського намісництва. 1784 р. З фондів держархіву Херсонської області

Герб Війська Запорозького

Запорозькі печатки

Козацьке знамено

Козацька чайка

Схема розташування Запорозьких Січей. З Малої енциклопедії українського козацтва (К., Запоріжжя, 2006)

Кость Гордієнко – видатний державний діяч, кошовий отаман

Сучасний вигляд колишньої Кам’янської Січі

Пилип Орлик – Гетьман України

Договори і постанови прав та вольностей військових між Пилипом Орликом та Військом Запорозьким (Конституція Пилипа Орлика), затверджені у м. Бендери у 1710 році. Мова староукраїнська. З фондів Російського державного архіву давніх актів

Титульний лист "Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta" ("Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані") – Конституції Пилипа Орлика у скороченому вигляді. Мова латинська. З фондів ЦДІАК України (копія)

 

Олешківська Січ виникла в дуже скрутні для запорозьких козаків часи. Після битви під Полтавою (1709 р.) між військом московського царя Петра І та шведського короля Карла ХІІ, на бік якого перейшов гетьман Іван Мазепа та його соратники кошовий отаман Кость Гордієнко, генеральний писар Пилип Орлик та велика частина війська запорозького, шведи разом із запорожцями зазнали поразки. Розлючений за «зраду» мазепинців російський цар розгромив Чортомлицьку (стару) Січ. Запорожці, зібравши рештки свого майна та зброї, таємними єриками та затоками спустились вниз по Дніпру в турецькі землі, де оселились при урочищі Олешки.

З осені 1711 року після повернення більшості запорожців з Бессарабії (м. Бендери), де вони знаходились разом з військами шведського короля, олешківське поселення набуває рис, притаманних власне Січі. Від цього часу кількість його мешканців зросла до 6 тис. осіб, самих тільки неодружених козаків; починається зведення ровів та валів, адміністративних споруд та куренів, церкви. Військо Запорозьке Низове з липня 1711 року перейшло під протекторат Кримського Ханства, вийшовши з підданства Росії.

Згідно з топографічними даними, документальними свідченнями та матеріалами археологічних досліджень, Олешківська Січ містилася в урочищі Олешки - на лівому березі Дніпра на території сучасного міста Цюрупинськ Херсонської області. З північного боку це урочище окреслює р. Дніпро, з численними єриками, озерами та плавнями, з південного - узвишшя Олешківських пісків, густо вкриті невисоким лісом та чагарником. Олешківська Січ займала площу щонайбільше 2 гектари, це був майже правильний чотирикутник, обнесений ровами й валами та дерев'яним частоколом. Оборонний комплекс цієї Січі доповнювали 4 редути, в кожному з кутів форту.

В урочищі Олешки запорожці прожили 19 років, звідти повернулися знову на річку Чортомлик, де просиділи 2 роки, з Чортомлика знов спустились у пониззя Дніпра та заснували Січ на річці Кам’янці, звідти згодом, вже у 1734 році, повернулись на територію Російської імперії і оселилися неподалік старої Чортомлицької Січі.


Четвер, 17 лютого 2011, 06:35
Останнє оновлення на П'ятниця, 25 лютого 2011, 10:48
 
Анонси

 

Серпень - засідання колегії державного архіву області

22 серпня