Микола Гурович Куліш
(до 120-річчя від дня народження)
На Херсонщині народився визначний український драматург, представник Розстріляного Відродження Микола Гурович Куліш (1892–1937)
Задля освіти син чаплинського селянина Микола Куліш з 13 років самостійно жив у повітовому місті Олешки, де вчився у міському училищі та прогімназії. І саме в Олешках розпочалась його літературна творчість.
У 1914 році Російська імперія вступила у Першу світову війну і студент Новоросійського університету (нині – Одеський національний університет імені Мечникова) Микола Куліш був мобілізований до армії. У роки війни та революції сформувались його політичні та літературні погляди – він став соціалістом та українським драматургом.
У 1918 році він повернувся в Олешки – очолював Олешківську раду робітничих і селянських депутатів, захищав Херсон від армії російського генерала Денікіна, після встановлення радянської влади очолював в Олешках органи народної освіти. З цього періоду його життя збереглись окремі документи у державному архіві області. Події Української революції 1917–1921 років та голодомору 1921–1922 років на Херсонщині Куліш відобразив у своїх літературних творах.
З середини 1920-х років Микола Куліш переїхав до столиці радянської України міста Харкова і увійшов до когорти визначних діячів української літератури, став центральною постаттю тодішньої української драматургії.
Літературно-драматургічна творчість Миколи Куліша призвела до його арешту наприкінці 1934 р. органами НКВС і заслання до Соловецьких таборів. 3 листопада 1937 року у складі так званого Соловецького етапу разом з іншими видатними представниками української науки та культури Микола Куліш був розстріляний в Карелії в урочищі Сандармох.
На Херсонщині ім’ям Миколи Куліша названі вулиці у Херсоні та Каховці, його ім’я носить обласний академічний музично-драматичний театр.
Телеграма Івана Челюка про звільнення «Олешківського редактора Куліша з-під арешту». 1 листопада 1918 р.
Службова записка військового комісара м. Херсона до Херсонського житлового відділу про надання квартири військовому керівникові Миколі Кулішу з родиною. 22 серпня 1920 р.
Заява Миколи Куліша про вступ до профспілки освітян та працівників соціалістичної культури. 27 грудня 1920 р.
Анкета Миколи Куліша. 5 квітня 1921 р.
З автобіографії члена виконкому Миколаївської губернської та Дніпровської повітової рад робітничих, селянських і солдатських депутатів Миколи Гуровича Куліша. 21 квітня 1921 р.
Особове посвідчення завідувача політпросвітою Дніпровського повітового відділу народної освіти Миколи Куліша. 25 квітня 1921 р.
З листа М.Г.Куліша до президії Дніпровського повітвиконкому з проханням залишити за відділом народної освіти приміщення кінотеатру в м. Олешках. 17 червня 1921 р.
Наказ Дніпровського повітвиконкому за підписом М.Куліша про боротьбу з епідемією холери. 12 липня 1922 р.
Обов’язкова постанова Дніпровського повітвиконкому за підписом М.Куліша. 31 липня 1922 р.
Афіша та анкета вистави «Народний Малахій». Гастролі державного драматичного театру «Березіль», м. Херсон. Червень 1930 р.